21 лютого на базі КЗ “ДНЗ (центр розвитку дитини) № 243” відбулося ІІІ засідання районного методичного об’єднання вчителів-логопедів та вчителів-дефектологів з теми «Інноваційні технології навчання у роботі з дітьми із особливими освітніми потребами».

     Завідувач Костиркіна Р.В. привітала слухачів МО, розповіла про специфіку роботи закладу.    

Перед корекційними педагогами виступив з музичним привітанням дитячий колектив.

На засіданні була присутня методист ІМЦ Куліш Н. І.

Керівник МО, Остапішина Л. Г., ознайомила слухачів з планом роботи засідання.

     З питання пiдготовки дiтей до комплексноi оцiнки Комунальною установою”Криворізький інклюзивно-ресурсний центр № 1″ КМР виступила вчитель-логопед КЗ «ДНЗ №263КТ» Мартинець Світлана Валеріївна.

Вчитель-логопед КЗ «ДНЗ (црд) № 243» КМР Чернишевська Т. В., яка атестується цього року на присвоєння 1 категорії,  виступила з питання забезпечення процесу формування мовлення дітей із ЗНМ, швидкості актуалізації набутих знань, особистого мовленнєвого висловлювання шляхом використання методу дидактичного синквейну або сенкану.

 Доповідач ознайомила слухачів з інноваційною технологією та провела комплекс вправ з використання методу в роботі з дітьми, що мають порушення мовлення.
Вагому роль у розвитку сучасної дитини відіграє здатність об’єднувати та аналізувати інформацію, що надходить через кілька каналів сприймання, тобто так звана сенсорна інтеграція. Її дисфункція супроводжує чимало відхилень у розвитку дитини дошкільного віку, причина яких  у сенсорній дезінтеграції. Питання як формується і функціонує сенсорна інтеграція, чому в цьому процесі відбуваються порушення та як їм зарадити, розглядалися на попередніх засіданнях МО. Вчитель-дефектолог Пономарьова Тетяна Валеріївна, що атестується на 1 категорію, запропонувала слухачам поглянути на проблему сенсорної інтеграції під іншим кутом, поділилася своїми методами та формами роботи з посилення, балансування і розвитку обробки сенсорних стимулів центральною нервовою системою дітей закладу завдяки заняттям у сенсорній кімнаті, – додатковому інструменті підвищення ефективності заходів, спрямованих на зміцнення психічного й фізичного здоров’я дітей.

     Учасників засідання ознайомили з інтерактивною проекцією «Жива підлога», де вони мали змогу особисто пограти в запропоновані ігри.

     Було представлено виставку посібників, лепбуків “Сенсорна шухлядка”.

     Засідання пройшло в атмосфері дружньої професійної взаємодії.

Рекомендації методичного об’єднання:

1. Впроваджувати в систему корекційної роботи інноваційні форми роботи.
2. Проводити просвітницьку роботу серед батьків з метою ознайомлення з сучасними інноваційними технологіями у роботі з дітьми.
3. Поповнювати методичну базу спеціалістів дидактичними іграми, навчальними посібниками з сенсорного розвитку і виховання.
4. Впроваджувати представлені форми роботи з дітьми  та надавати методичну допомогу  спеціалістам.

Матеріали засідання:

Інноваційні технології навчання у роботі з дітьми з особливими потребами

      Третього грудня 2019 року на базі  дошкільного закладу № 31  пройшло друге засідання методичного об’єднання вчителів-логопедів та вчителів-дефектологів на тему «Інновації у корекції розвитку дітей дошкільного віку  з особливими потребами».

     Вчитель –  дефектолог КЗ «ДНЗ № 29 КТ»КМР  Литвинюк Є.П. ознайомила слухачів з теоретичною частиною засідання –  методами та прийомами роботи з мозочкової стимуляції дитини дошкільного віку. Детальніше вона зупинилась на авторській методиці Френка Бельгоу, яку використовує у  своїй роботі з дітьми з особливими потребами.

     Мозочкова стимуляція – це комплекс вправ, спрямованих на розвиток ділянок мозку, що відповідають за формування мови, поведінку дитини. Якщо рані

ше вважалося, що мозочок управляє рівновагою і координує рухи очей і інших частин тіла, то сьогодні вчені довели, що цей маленький клубочок, що містить величезну кількість нейронів, відповідає за своєчасний розвиток інтелекту, мови та емоційного фону дитини. Програма стимуляції мозочка реалізується зі спеціальним обладнанням Learning Breakthrough Kit (Balametrics) – набором для вивчення баламетрики, спирається на теорію доктора Френка Більгоу і досвід 30-ти річної практики її застосування.

     Вона допомагає поліпшити навички мовлення, письма, математичні навички, пам’ять і розуміння. Цей тренінг для дітей з труднощами в навчанні, а також дітям зі специфічними хворобами.

     Вчитель-логопед  КЗ «ДНЗ №280 КТ»КМР  Сенченко Т.М. провела зі слухачами нейропсихологічну гру «Повтори, як я!» та показала комплекс вправ на розвиток координації розкоординованої дитини.

Вчитель-логопед КЗ «ДНЗ №31 КТ»КМР  Василець С.В. ознайомила слухачів з інноваціями у використанні обладнання з розвитку мовленнєвого дихання, ручними та ножними балансирами.

Усі бажаючі мали змогу спробувати на практиці різноманітні вправи з використанням балансувального обладнання.

     Керівник методичного об’єднання  вчитель-логопед КЗ «ДО №60 КТ»КМР Остапішина Л.Г. ознайомила слухачів засідання з рішенням МО.

     Зустріч пройшла у доброзичливій атмосфері. Усі із задоволенням та  продуктивно попрацювали. На завершення слухачі та доповідачі обмінялися враженнями та побажаннями.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У корекційній роботи з дітьми з порушеннями сенсорної інтеграції дотримуватися основних принципів програми:

• стимулювання сенсорної інтеграції;
• просторової уяви і відчуття рівноваги;
• пропріоцептивного навчання;

• індивідуально-особистісного навчання;
• поетапного формування.

2. У процесі реалізації програми мозочкової стимуляції спиратися на психологічний, дидактичний та інструментально-технічний аспекти.

3. Запропонований на засіданні комплекс вправ використовувати для досягнення позитивної динаміки в роботі з дітьми при:

• порушенні уваги;
• гіперактивності;
• проблемах з оволодінням шкільними навичками;
• порушенні координації рухів, моторній незручності;
• порушенні усного та писемного мовлення;
• дисграфії, дислексії після проходження основного курсу корекції за методикою Дейвіса.

4. У корекційній роботі з дітьми з порушеннями сенсорної інтеграції дотримуватися основних принципів програми:

• стимулювання сенсорної інтеграції;
• просторової уяви і відчуття рівноваги;
• пропріоцептивного навчання;
• індивідуально-особистісного навчання;
• поетапного формування.

5. У процесі реалізації програми мозочкової стимуляції спиратися на психологічний, дидактичний та інструментально-технічний аспекти.

6. Запропонований на засіданні комплекс вправ використовувати для досягнення позитивної динаміки в роботі з дітьми при:

• порушенні уваги;
• гіперактивності;
• проблемах з оволодінням шкільними навичками;
• порушенні координації рухів, моторній незручності;
• порушенні усного та писемного мовлення;
• дисграфії, дислексії після проходження основного курсу корекції за методикою Дейвіса;

порушеннях аутичного спектру, ЗПР, ЗМР, ММД, СДУГ.

7. Поповнювати кабінети корекційних педагогів, за можливістю, обладнанням для мозочкової стимуляції: балансируючимидошками, різноваговими мішечками, м’ячами-маятниками, планками з кольоровими секторами, дошками зворотнього зв’язку з гумовими м’ячиками, цільовими щитами або стендами з цілями.

8. За мету занять з LBK ставити:

• розвиток міжпівкульових зв’язків;
• стабілізацію роботи вестибулярної системи;
• розвиток зорово-просторових уявлень;
• вдосконалення координації;
• розвиток уваги, пам’яті і концентрації;
• закріплення ефекту після проходження основного курсу корекції дислексії за Р. Дейвісом;
• стимуляцію психомовного розвитку (при ЗПР, ЗМР, РДА);
• особистісні зміни.

9. Враховуючи те, що дошкільники із загальним недорозвиненням мовлення за показниками сили, тривалості та рівномірності фізіологічного видиху суттєво відстають від вікової норми, вчителям-логопедам та дефектологам рекомендовано застосування комплексів вправ, спрямованих на формування сили й рівномірності видиху, що повинно призвести до покращення розміреності мовлення дитини, саморегуляції його швидкості, сприяти   покращанню вимови.

10. Однією з педагогічних умов повинно стати системне занурення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення в активну корекційно – мовленнєву діяльність, спрямовану на розвиток мовленнєвого дихання. При цьому крім традиційно використовуваних засобів для досягнення цієї мети рекомендується включення занять  дихальною гімнастикою, вправ на корекційних м’ячах, лікувальної фізичної культури для корекції постави, а також різноманітних рухливих і мовленнєвих ігор, спрямованих на розвиток у дітей із загальним недорозвиненням мовлення здатності до варіативної діяльності з потоком видихуваного повітря.

11.Результатом використання вправ з покращення тривалості, сили і рівномірності мовленнєвого видиху, кількості складів і слів, що діти промовляють на одному видиху, сумарного рівня розвитку мовленнєвого дихання повинен стати вихід дітей із загальним недорозвиненням мовлення на показники вікової норми.