12 лютого 2019 року в КЗ «ДНЗ № 238 КТ» КМР відбулося III засідання методичного об’єднання асоціації вчителів – дефектологів та вчителів – логопедів Покровського району. Тема засідання: «Систематизація досвіду роботи корекційних педагогів району та ЗДО № 238 над проблемою народознавства».

    У засіданні прийняли участь 25 слухачів.

  Присутніх привітала завідувач КЗ «ДНЗ № 238 КТ» КМР Бичкова Марія Олексіївна, яка наголосила на тому, що в сучасних умовах в Україні зростають вимоги до виховання і навчання підростаючого покоління. Однією з найважливіших педагогічних задач, визначених Законом України «Про дошкільну освіту», є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля. Модернізація системи освіти спрямовується на впровадження національної системи виховання, широке використання надбань народної педагогіки і культури.

   Педагогіка народознавства передбачає насамперед застосування в освітньому процесі вивчення народних традицій – культурних, духовних, моральних, трудових, сімейно-побутових, що вкрай необхідні для всебічного і гармонійного розвитку особистості; містить у собі чітку систему високоефективних ідей, принципів і методів, доступних і емоційно наснажених засобів, прийомів та форм роботи з дошкільниками.

   З презентацією “Використання вчителем–логопедом матеріалу народознавчого змісту в роботі з розвитку мовлення дітей з особливими освітніми потребами”  та показом відео фрагменту заняття “Народ скаже – як зав’яже” виступила вчитель-логопед КЗ «ДНЗ (Я-С) № 238 КТ» КМР Яблонська Тетяна Іванівна.

    Вона поновила в пам’яті слухачів основні засоби з розвитку мовлення дітей: гра, праця, сприймання різних видів образотворчого мистецтва; довкілля, природа, ознайомлення дітей з художньою літературою, використання технічних засобів; мовлення педагога як засіб впливу на мовлення дітей. І одним із ефективних засобів рішення проблеми розвитку мовлення є використання народознавчого матеріалу. Доповідач зазначила, що в корекційній роботі доречно використовувати різноманітний народознавчий матеріал, а саме: загадки,  скоромовки,  чистомовки,  прислів’я, приказки, лічилки, українські казки, народні  ігри,  пісні,  знайомити з народними традиціями та обрядами.

    Під час ознайомлення з фольклорним матеріалом педагог реалізує наступні завдання:

• формування звукової культури мовлення (вдосконалення звукової мови, вправляння артикуляційного апарату);
• розвиток інтонаційної виразності мовлення (сила голосу, ритм, тембр, інтонація);
• формування граматичного ладу мовлення;
• збагачення лексики дітей образними художніми виразами (прислів’ями, приказками);
• підвищення рівня мовленнєвої активності дошкільників;
• розвиток емоційного сприйняття фольклору;
• формування патріотичних почуттів.

 Доповідь “Використання вчителем–дефектологом матеріалу народознавчого змісту в роботі над розвитком пізнавальних процесів у дітей з особливими освітніми потребами” та фрагмент заняття “Екскурсія до української хати” представила вчитель-дефектолог КЗ «ДНЗ (Я-С) № 238 КТ» КМР Григоренко Ганна Владиславівна.  Вона розповіла про те, що шляхи національно – патріотичного виховання в сучасних умовах мають проходити через збагачення у дошкільників світогляду певними знаннями, формування уявлення про суспільні явища і події у світлі загальновизнаних тлумачень, накопичення соціального досвіду життя у найближчому оточенні (сім’ї, вулиці, місті (селі, селищі)) залучаючи дітей до культури, родинних традицій, виховання любові до Батьківщини і рідного дому.

   Але у дітей, які мають затримку психічного розвитку, спостерігається недостатність пізнавальних процесів, тому виникає необхідність знаходження та впровадження в освітній процес нестандартних, інтерактивних методів та прийомів, які сприятимуть підвищенню рівня інтелектуального розвитку. Цікавою формою для ознайомлення дітей з особливостями національного побуту та житла українського народу: подвір’я, хати, оздоблення інтер’єру кімнат, різновидом українського посуду, українського національного одягу, рушниками є віртуальна екскурсія, так званий 3d тур. Віртуальна екскурсія – це організаційна форма навчання, що відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів. Позитивними рисами такої форми заняття є наочність, доступність, наявність інтерактивних завдань та багато інших. Доповідач познайомила слухачів з інтернет-ресурсом «Музейний портал», на якому можна знайти унікальні віртуальні тури музеями Світу, зокрема, України.

   Аудиторії було запропоновано цікаві форми роботи: ігри “Склади приказку”, “Склади народну мудрість” та “Чарівні кульки”.

    Також слухачі МО переглянули відео фільм «Чарівний світ Петриківки» з досвіду роботи КЗ «ДНЗ № 263 КТ» КМР, який презентувала вчитель – дефектолог закладу Камянченко Інга Євгенівна.

    В завершенні засідання,  завідувач КЗ «ДНЗ № 238 КТ» КМР Бичкова Марія Олексіївна дала гідну оцінку представленим досвідам роботи з народознавства спеціалістів та подякувала слухачам за плідну працю.

  Засідання пройшло у дружній співпраці колег-однодумців.

Карчевська Інна Володимирівна
вчитель-дефектолог
вищоЇ категорії,
“Старший вчитель”
ККДНЗ №280

Переглянути

    Шановні колеги!

 Прохання: тимчасово (до 05.02.2019 р.) не рекомендувати батькам відвідування КУ “КІРЦ № 1” КМР.

З 06.02. – щовівторка з 9.00 до 12.00.

     11.12.2018 р. на базі КЗ «ДНЗ № 224 КТ» КМР відбулося ІІ засідання  районного МО вчителів-логопедів та вчителів-дефектологів дошкільних установ Покровського  району на тему «Корекційні технології у сучасній дошкільній освіті».

  У засіданні прийняли участь 33 слухачі.

      У вступній частині засідання   керівник районного методичного об’єднання, вчитель-логопед КЗ «ДНЗ № 60 КТ» КМР,  Остапішина Лариса Григорівна,  виступила з питання «Роль сучасних педагогічних технологій у реалізації державних стандартів дошкільної освіти».

   Доповідач поновила в пам’яті слухачів існуючі інноваційні корекційні технології, які педагогічні колективи ДНЗ інтенсивно впроваджують в роботу. Наголосила на тому, що основне завдання педагогів дошкільного закладу – обрати такі методи та форми організації роботи з дітьми, що оптимально відповідають поставленій меті соціалізації особистості та спрямовані на реалізацію державних стандартів дошкільної освіти.
Принципово важливою стороною педагогічної технології є позиція дитини у виховно-освітньому процесі, ставлення до дитини з боку дорослих. Дорослий у спілкуванні з дітьми дотримується положення: «Не поруч, не над, а разом!». Його мета – сприяти становленню дитини як особистості.

      З презентацією «Використання окремих терапевтичних технологій арт-педагогіки у роботі з дітьми з особливими потребами» та показом відеофрагменту заняття виступила вчитель-дефектолог КЗ «ДНЗ (Я-С) № 224 КТ» КМР Антонюк Наталя Євгеніївна.

     Доповідач продемонструвала слухачам, як творча діяльність дає можливість спостерігати за дитиною в процесі спонтанної творчості, наблизитися до розуміння її інтересів, цінностей, відчути її неповторність та унікальність. Тут виховний, розвивальний, діагностичний і корекційний процеси протікають водночас завдяки захоплюючій спонтанній діяльності, в результаті якої налагоджуються емоційні, довірливі комунікативні контакти між дорослим та дитиною, пізнаються закони ефективної соціальної взаємодії.

   Забезпечуючи динамічну систему взаємодії між дитиною, продуктом її образотворчої діяльності і дорослим та маючи міждисциплінарний характер, арт-терапія (паперопластика, пластилінографія) здатна не лише здійснити терапевтичний чи корекційний вплив на психічний та фізичний стан дитини, а й реалізувати основні функції освіти: виховну, розвивальну, діагностичну, корекційну, соціалізуючи, психогігієнічну тощо. Таким чином наша колега довела, що арт-педагогіка є  інноваційною, здоров’язберігаючою технологією особистісно орієнтованого навчання та виховання.

    «Пісочну анімацію в пізнавальній діяльності дітей» представила доповідач  Петрова Наталя Володимирівна, вчитель-дефектолог КЗ «ДНЗ (Я-С) № 175 КТ» КМР.

     Вона розповіла про позитивний вплив піскотерапії на дітей з особливими потребами: гіперактивних пісок урівноважує, скутих розслаблює, тривожних заспокоює, агресивних втихомирює.

У процесі використання цієї методики  педагог ставить перед собою завдання:

• знайомити дітей з нетрадиційним напрямком образотворчого мистецтва-малювання піском;
• розвивати уміння передавати форму, будову предмета і його частин, правильні пропорції частин, використовуючи різні відтінки світла і тіні;
• вчити створювати пісочні картини, враховуючи ритм, симетрію;
• розвивати композиційні уміння при зображенні груп предметів або сюжету;
• вправляти пальці і кисть руки;
• розвивати художньо-естетичний смак;
• підтримувати та створювати умови для розвитку творчого потенціалу;
• сприяти розвитку взаємозв’язку між півкулями головного мозку;
• розвивати саморегуляцію емоційних реакцій;
• удосконалювати комунікативні навички, розвивати спільну діяльність дітей;
• виховувати навички співпраці.

     Пісочна терапія – це унікальна можливість досліджувати внутрішній світ дитини. Пісочна анімація допомагає проявити малюку креативність і фантазію,  стимулювати його тактильну систему.

    За допомогою саме пісочної терапії можна досягти гармонізації розвитку мовленнєвої активності дитини та емоційного стану.

     Наступну частину засідання відкрила вчитель-дефектолог КЗ «ДНЗ (Я-С) № 60 КТ» КМР Грибенко Наталя Миколаївна відеопрезентацією «Використання ІКТ у мнемотехнічних методиках».

        Наталя Миколаївна поділилася досвідом використання мнемотаблиць у процесі розучування віршів. Адже використання опорних малюнків перетворює заняття в гру. І на цьому етапі дефектолог підключає ІКТ, з допомогою яких матеріал подається в інтерактивній формі, що дозволяє оптимізувати та індивідуалізувати процес навчання, підвищити мотивацію дітей.

   Найчастіше використовується вивчення віршів за допомогою асоціативних та анімаційних малюнків, виконаних у програмі Power Point.

   Живі мнемотаблиці – це своєрідний зоровий план, що допомагає дітям послідовно розповідати вірш, зберігаючи лексико-граматичне наповнення. Використання озвучених, анімаційних мнемотаблиць полегшує і прискорює процес запам’ятовування і засвоєння текстів, формує прийоми роботи з пам’яттю. У процесі такої діяльності працюють і слухові, і зорові аналізатори, що, безумовно, підсилює корекційний ефект  використаної технологічної методики.

   Використання ІКТ у мнемотехнічних методиках, як спільного функціонального механізму для поліпшення ефективності засвоєння нової інформації, є доречним та виправданим, оскільки:

– анімаційне моделювання допомагає дітям із особливими потребами оволодіти зв’язним мовленням, оскільки використання символів, піктограм, замінників, схем полегшує процес запам’ятовування;

– прийоми мнемотехніки задіюють природні механізми пам’яті мозку і дозволяють повністю контролювати процес запам’ятовування, збереження і відтворення інформації;

– збільшується обсяг пам’яті і, в цілому, розвивається розумова діяльність дітей;

– підвищується  мотивація дітей до навчання.

       Аудиторії було запропоновано цікаву форму роботи з паперопластики «Прикрась новорічну іграшку».

  Куліш Наталія Іванівна, методист КЗ «Інноваційно-методичного центру» КМР, обґрунтувала слухачам МО актуальність питання використання арт-педагогіки у роботі з дітьми з особливими потребами, навела приклади вдалих досвідів роботи з цього питання у закладах міста. Дала гідну оцінку представленим досвідам роботи спеціалістів, що атестуються у 2018-2019 н. р. та відповіла на численні питання слухачів МО що до набору дітей у спеціальні групи для дітей з особливими потребами на новий навчальний рік.

   На згадку про проведений захід кожний слухач МО отримав  подарунок з новорічним побажанням.

РЕКОМЕНДАЦІЇ МО:

      Удосконалювати систему корекційної роботи, як важливого чинника процесу соціалізації дітей з особливими потребами, шляхом впровадження освітніх психолого-педагогічних технологій.

    Обирати та впроваджувати методи та форми організації роботи з дітьми, інноваційні педагогічні технології, які оптимально відповідають поставленій меті розвитку особистості.
Проводити просвітницьку роботу серед батьків з метою ознайомлення із сучасними корекційними технологіями.

      Узагальнити та систематизувати представлений досвід роботи з метою надання методичної допомоги молодим спеціалістам району та міста.