Логосвіт

ІІ засідання МО вчителів – логопедів та вчителів – дефектологів

     11.12.2018 р. на базі КЗ «ДНЗ № 224 КТ» КМР відбулося ІІ засідання  районного МО вчителів-логопедів та вчителів-дефектологів дошкільних установ Покровського  району на тему «Корекційні технології у сучасній дошкільній освіті».

  У засіданні прийняли участь 33 слухачі.

      У вступній частині засідання   керівник районного методичного об’єднання, вчитель-логопед КЗ «ДНЗ № 60 КТ» КМР,  Остапішина Лариса Григорівна,  виступила з питання «Роль сучасних педагогічних технологій у реалізації державних стандартів дошкільної освіти».

   Доповідач поновила в пам’яті слухачів існуючі інноваційні корекційні технології, які педагогічні колективи ДНЗ інтенсивно впроваджують в роботу. Наголосила на тому, що основне завдання педагогів дошкільного закладу – обрати такі методи та форми організації роботи з дітьми, що оптимально відповідають поставленій меті соціалізації особистості та спрямовані на реалізацію державних стандартів дошкільної освіти.
Принципово важливою стороною педагогічної технології є позиція дитини у виховно-освітньому процесі, ставлення до дитини з боку дорослих. Дорослий у спілкуванні з дітьми дотримується положення: «Не поруч, не над, а разом!». Його мета – сприяти становленню дитини як особистості.

      З презентацією «Використання окремих терапевтичних технологій арт-педагогіки у роботі з дітьми з особливими потребами» та показом відеофрагменту заняття виступила вчитель-дефектолог КЗ «ДНЗ (Я-С) № 224 КТ» КМР Антонюк Наталя Євгеніївна.

     Доповідач продемонструвала слухачам, як творча діяльність дає можливість спостерігати за дитиною в процесі спонтанної творчості, наблизитися до розуміння її інтересів, цінностей, відчути її неповторність та унікальність. Тут виховний, розвивальний, діагностичний і корекційний процеси протікають водночас завдяки захоплюючій спонтанній діяльності, в результаті якої налагоджуються емоційні, довірливі комунікативні контакти між дорослим та дитиною, пізнаються закони ефективної соціальної взаємодії.

   Забезпечуючи динамічну систему взаємодії між дитиною, продуктом її образотворчої діяльності і дорослим та маючи міждисциплінарний характер, арт-терапія (паперопластика, пластилінографія) здатна не лише здійснити терапевтичний чи корекційний вплив на психічний та фізичний стан дитини, а й реалізувати основні функції освіти: виховну, розвивальну, діагностичну, корекційну, соціалізуючи, психогігієнічну тощо. Таким чином наша колега довела, що арт-педагогіка є  інноваційною, здоров’язберігаючою технологією особистісно орієнтованого навчання та виховання.

    «Пісочну анімацію в пізнавальній діяльності дітей» представила доповідач  Петрова Наталя Володимирівна, вчитель-дефектолог КЗ «ДНЗ (Я-С) № 175 КТ» КМР.

     Вона розповіла про позитивний вплив піскотерапії на дітей з особливими потребами: гіперактивних пісок урівноважує, скутих розслаблює, тривожних заспокоює, агресивних втихомирює.

У процесі використання цієї методики  педагог ставить перед собою завдання:

  • знайомити дітей з нетрадиційним напрямком образотворчого мистецтва-малювання піском;
  • розвивати уміння передавати форму, будову предмета і його частин, правильні пропорції частин, використовуючи різні відтінки світла і тіні;
  • вчити створювати пісочні картини, враховуючи ритм, симетрію;
  • розвивати композиційні уміння при зображенні груп предметів або сюжету;
  • вправляти пальці і кисть руки;
  • розвивати художньо-естетичний смак;
  • підтримувати та створювати умови для розвитку творчого потенціалу;
  • сприяти розвитку взаємозв’язку між півкулями головного мозку;
  • розвивати саморегуляцію емоційних реакцій;
  • удосконалювати комунікативні навички, розвивати спільну діяльність дітей;
  • виховувати навички співпраці.

     Пісочна терапія – це унікальна можливість досліджувати внутрішній світ дитини. Пісочна анімація допомагає проявити малюку креативність і фантазію,  стимулювати його тактильну систему.

    За допомогою саме пісочної терапії можна досягти гармонізації розвитку мовленнєвої активності дитини та емоційного стану.

     Наступну частину засідання відкрила вчитель-дефектолог КЗ «ДНЗ (Я-С) № 60 КТ» КМР Грибенко Наталя Миколаївна відеопрезентацією «Використання ІКТ у мнемотехнічних методиках».

        Наталя Миколаївна поділилася досвідом використання мнемотаблиць у процесі розучування віршів. Адже використання опорних малюнків перетворює заняття в гру. І на цьому етапі дефектолог підключає ІКТ, з допомогою яких матеріал подається в інтерактивній формі, що дозволяє оптимізувати та індивідуалізувати процес навчання, підвищити мотивацію дітей.

   Найчастіше використовується вивчення віршів за допомогою асоціативних та анімаційних малюнків, виконаних у програмі Power Point.

   Живі мнемотаблиці – це своєрідний зоровий план, що допомагає дітям послідовно розповідати вірш, зберігаючи лексико-граматичне наповнення. Використання озвучених, анімаційних мнемотаблиць полегшує і прискорює процес запам’ятовування і засвоєння текстів, формує прийоми роботи з пам’яттю. У процесі такої діяльності працюють і слухові, і зорові аналізатори, що, безумовно, підсилює корекційний ефект  використаної технологічної методики.

   Використання ІКТ у мнемотехнічних методиках, як спільного функціонального механізму для поліпшення ефективності засвоєння нової інформації, є доречним та виправданим, оскільки:

– анімаційне моделювання допомагає дітям із особливими потребами оволодіти зв’язним мовленням, оскільки використання символів, піктограм, замінників, схем полегшує процес запам’ятовування;

– прийоми мнемотехніки задіюють природні механізми пам’яті мозку і дозволяють повністю контролювати процес запам’ятовування, збереження і відтворення інформації;

– збільшується обсяг пам’яті і, в цілому, розвивається розумова діяльність дітей;

– підвищується  мотивація дітей до навчання.

       Аудиторії було запропоновано цікаву форму роботи з паперопластики «Прикрась новорічну іграшку».

  Куліш Наталія Іванівна, методист КЗ «Інноваційно-методичного центру» КМР, обґрунтувала слухачам МО актуальність питання використання арт-педагогіки у роботі з дітьми з особливими потребами, навела приклади вдалих досвідів роботи з цього питання у закладах міста. Дала гідну оцінку представленим досвідам роботи спеціалістів, що атестуються у 2018-2019 н. р. та відповіла на численні питання слухачів МО що до набору дітей у спеціальні групи для дітей з особливими потребами на новий навчальний рік.

   На згадку про проведений захід кожний слухач МО отримав  подарунок з новорічним побажанням.

РЕКОМЕНДАЦІЇ МО:

      Удосконалювати систему корекційної роботи, як важливого чинника процесу соціалізації дітей з особливими потребами, шляхом впровадження освітніх психолого-педагогічних технологій.

    Обирати та впроваджувати методи та форми організації роботи з дітьми, інноваційні педагогічні технології, які оптимально відповідають поставленій меті розвитку особистості.
Проводити просвітницьку роботу серед батьків з метою ознайомлення із сучасними корекційними технологіями.

      Узагальнити та систематизувати представлений досвід роботи з метою надання методичної допомоги молодим спеціалістам району та міста.